- розквітлий
- —————————————————————————————розкві́тлий 1дієприкметниквід: розквітнути—————————————————————————————розкві́тлий 2прикметникякий досяг розквіту
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розквітлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до розквітнути. 2) у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. || Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. 3) у знач. прикм., перен. Який досяг найвищого розквіту своїх фізичних і духовних сил,… … Український тлумачний словник
розквітлість — лості, ж. Стан за знач. розквітлий … Український тлумачний словник
напіврозквітлий — а, е. Частково, не повністю розквітлий … Український тлумачний словник
пишний — а, е. 1) Буйний у своєму розквіті. || З великою кількістю гілок, густим листям, буйним стеблом (про дерева, кущі, трави і т. ін.). || Розквітлий, яскравий, великого розміру або з великою кількістю пелюсток (про квіти, дерева, кущі). || З великою… … Український тлумачний словник
Украинский язык — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинский язык (значения). Украинский язык Самоназвание: Українська мова Страны … Википедия
квітучий — а, е. 1) Укритий квітами. || Пишно розквітлий, розкішний. 2) перен. Який має прекрасний зовнішній вигляд; повний сил, здоров я. || Свіжий, здоровий (про обличчя, вигляд). 3) перен. Який успішно розвивається, процвітає … Український тлумачний словник
цвічений — а, е, діал. Розквітлий … Український тлумачний словник